Позитивна психотерапія за Пезешкіаном

Що таке позитивна психотерапія за Пезешкіаном

Позитивна психотерапія — це ресурсний та гуманістичний підхід, який почав розвиватися ще в 1960-х роках завдяки ірансько-німецькому психіатру та викладачу Носсрату Пезешкіану. На відміну від традиційних моделей, що фокусуються на “негативному” чи “травмах”, цей метод має на меті допомогти людині побачити свої здібності, ресурси й внутрішні цінності. Сьогодні позитивна психотерапія за Пезешкіаном активно використовується у різних сферах — від індивідуальної психології до групової психотерапії й сімейного консультування.

Теоретичні основи позитивної психотерапії

Принципи позитивної психотерапії:

• Принцип надії — позитивна інтерпретація симптомів і конфліктів (все, навіть страждання, має сенс і може стати ресурсом).
• Принцип балансу — гармонія між чотирма сферами життя.
• Принцип консультування — партнерські стосунки терапевта й клієнта + розвиток самодопомоги.

Вони допомагають клієнту бачити, що він не “пацієнт із проблемами”, а особистість зі способами до зцілення.

Деякі терапевти практикують ці принципи у поєднанні з іншими підходами — наприклад, з когнітивно-поведінковими методами чи глибинною роботою з травмами.

Поняття первинних і вторинних здібностей

Пезешкіан розділив усі людські якості на дві великі групи:

• Первинні здібності (здатність любити): любов, довіра, терпіння, надія, віра, сексуальність, контакт тощо. Вони пов’язані з емоціями та стосунками.
• Вторинні здібності (здатність пізнавати): пунктуальність, порядок, слухняність, чесність, акуратність, ощадливість тощо. Вони формуються під впливом культури та виховання.

Більшість внутрішніх конфліктів виникає саме через надмірний розвиток вторинних здібностей за рахунок первинних.

Модель балансу: чотири сфери життя

Згідно з позитивною психотерапією, життя кожної людини можна умовно розділити на 4 сфери:

• Тіло (здоров’я, сексуальність)

• Діяльність (робота, успіх)

• Контакти (родина, дружба)

• Фантазія / духовність (світогляд, сенси, віра)

Порушення балансу між цими сферами створює відчуття внутрішнього хаосу. Наприклад, якщо людина фокусується лише на роботі та досягненнях, вона може нехтувати стосунками, що призводить до емоційного виснаження або депресивних симптомів. У таких випадках важливою стає індивідуальна терапія , а також  робота з внутрішньою дитиною — це глибинна методика, що допомагає відновити вразливі й пригнічені частини особистості.

Етапи позитивної психотерапії

1. Діагностика (аналіз конфлікту)

Терапевт допомагає клієнту описати внутрішній конфлікт, часто спираючись на інструменти психологічної оцінки.

2. Ситуативне підсилення

На цьому етапі симптом розглядається через позитивну призму, як повідомлення про потреби. Наприклад, людина, яка “чається” у роботі, може таким чином уникати близьких стосунків.

3. Вербалізація

Для цього використовуються казки, метафори, культурні приклади. Наприклад, у східних казках слабкість героя стає джерелом сили — це відображає суть позитивної психотерапії.

4. Розширення цілей

Цей етап спрямований на інтеграцію нових розумінь в усі сфери життя — тіло, діяльність, контакти та духовність. Часто клієнт заохочується вести щоденник, звертатися до методів майндфулнесу або навіть звертатися до практик, таких як майндфулнес у психотерапії.

5. Самодопоміч та закріплення

Клієнт самостійно застосовує отримані інструменти в повсякденному житті.

Методи позитивної психотерапії

Метафори та казки

Метафори є ключем до роботи з підсвідомим: переносячи ситуації в уявні образи, людина може побачити свою проблему з нової перспективи. Цей метод схожий на юнгівську пісочну терапію, де символи допомагають повернутися до прихованих переживань.

Міжкультурна терапія

Позитивна психотерапія активно інтегрує різні культурні наративи — від європейських міфів до східної мудрості. Це також сприяє розширенню світогляду клієнта й зміцненню його внутрішнього діалогу.

Практичне застосування позитивної психотерапії

У роботі з тривожністю і депресією

Беручи до уваги модель Пезешкіана, терапевти часто працюють із відновленням первинних здібностей, які були пригнічені: наприклад, радості, довіри, творчості. Це дає простір для відновлення емоційної регуляції.

У сімейній терапії

Модель 4 сфер допомагає парам знайти невидимі конфлікти, що стосуються ролей, очікувань і цінностей. Для таких випадків добре працює парна терапія, а також схемотерапія, яка фокусується на дитячих патернах поведінки і автоматичних реакціях. Детальніше про це можна прочитати у статті:
Схемотерапія — сучасний підхід до глибокого лікування емоційних патернів і дитячих травм.

Порівняння з іншими підходами

Позитивна психотерапія легко інтегрується з іншими методами:

• КПТ (Когнітивно-поведінкова терапія): фокусується на зміні дисфункційних думок (детальніше: КПТ – сучасний підхід до психічного здоров’я)

• Психоаналітичний метод: допомогає вивести конфлікти з несвідомого (докладніше: Як працює психоаналітичний метод в терапії)

Позитивна психотерапія для самодопомоги

Кожен може інтегрувати у своє життя принципи позитивної психотерапії:

• створити колесо балансу з 4 сфер

• написати образ себе через метафору

• пройти тестове оцінювання емоційного стану у розділі тестів Psychobalance