Що таке схема-терапія

Визначення поняття

Схема-терапія (англ. Schema Therapy) — це інтегративний психотерапевтичний підхід, створений американським психологом Джеффрі Янгом (Jeffrey E. Young) у 1990-х роках. Метод виник як розширення когнітивно-поведінкової терапії (КПТ) для роботи з глибшими, стійкими емоційними схемами, які формуються ще в дитинстві й визначають реакції людини на світ, стосунки й себе. На відміну від класичної КПТ, схема-терапія поєднує когнітивні, емоційні, поведінкові та гуманістичні підходи, а також елементи гештальт-терапії, психоаналізу та теорії прив’язаності. Детальніше про когнітивний підхід читайте у статті «Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ): сучасний підхід до психічного здоров’я».

Основна мета методу

Мета схема-терапії — виявити, зрозуміти та трансформувати дезадаптивні схеми, які заважають людині жити повноцінно. Терапія допомагає: усвідомити повторювані сценарії у стосунках; зняти внутрішні конфлікти між «дитиною» і «дорослим» всередині; навчитися задовольняти базові емоційні потреби зрілим способом. Якщо ви шукаєте індивідуальну підтримку, перегляньте сторінку послуги індивідуальна терапія.

Як формуються схеми

Згідно з Янгом, схеми — це сталі емоційно-когнітивні патерни, що виникають, коли базові потреби дитини (у любові, безпеці, автономії, визнанні) не задовольняються. Якщо дитина часто відчуває відкидання, контроль, покарання чи нестачу підтримки, вона створює переконання на кшталт: «Я не гідний любові», «Світ небезпечний», «Мене можуть покинути». Ці схеми продовжують діяти й у дорослому житті, формуючи стосунки, самооцінку, поведінку та психічні реакції.

Наукові основи схема-терапії

Теоретичні джерела

Основним джерелом є праця Young, Klosko & Weishaar (2003) “Schema Therapy: A Practitioner’s Guide”, яка систематизувала 18 дезадаптивних схем і запропонувала структуровану модель лікування. Пізніше Arntz & van Genderen (2009) довели ефективність методу при розладах особистості, а Rafaeli, Bernstein & Young (2011) запропонували спрощену модель для депресії, тривоги, ПТСР. Практики часто інтегрують підхід із mindfulness у психотерапії, що допомагає розвивати усвідомленість і самоспівчуття.

Емпіричні підтвердження

Дослідження (Nordahl, 2019; Jacob & Arntz, 2013) підтверджують, що схема-терапія ефективна при прикордонному, нарцисичному, уникальному розладах особистості, а також при рецидивній депресії. Метаналізи в Cognitive and Behavioral Practice (2020) показують зниження симптомів тривоги і депресії на 60–70 % після 1–2 років лікування.

Нейропсихологічні аспекти

Дані fMRI свідчать: під час ефективної терапії зростає активність префронтальної кори (емоційна регуляція) і знижується реактивність мигдалеподібного тіла (страх/тривога). Отже, схема-терапія не лише змінює мислення, а й перепрограмовує емоційні реакції мозку. За потреби залучають фахівців з психології та психіатрії.

Типи схем у схема-терапії (18 дезадаптивних схем за Янгом)

Як вони проявляються в дорослому житті

Людина з активною схемою «покинутості» може постійно шукати підтвердження любові, ревнувати партнера або, навпаки, уникати близькості, щоб не бути покинутою. Схема «дефективності» породжує перфекціонізм, внутрішній критицизм і хронічне почуття провини.

Робота в схема-терапії

Етапи терапевтичного процесу

1. Діагностика схем і режимів. Використовується опитувальник Young Schema Questionnaire (YSQ), визначаються активні схеми та копінг-стратегії. За потреби — скринінг тривоги/депресії (наприклад, Beck BDI-II, PCL-5, тест Люшера).
2. Усвідомлення емоційних патернів. Терапевт допомагає побачити, як дитячі переживання впливають на доросле життя.
3. Перепроживання й корекція досвіду. Через візуалізації/рольові вправи клієнт «допомагає» своїй внутрішній дитині отримати підтримку, якої бракувало.
4. Формування «Здорового дорослого». Розвиток частини особистості, здатної піклуватися про себе зріло й екологічно.

Техніки

• Візуалізація дитячого «Я»;
• «Порожній стілець» — діалог із частинами себе (дитина/батьки/критик);
• Лист до дитини — письмове відреагування образ і болю;
• Переписування історії — створення нового досвіду підтримки.

Роль терапевта

Терапевт виступає в ролі «обмеженого батька/матері» — не просто слухає, а емоційно підтримує, допомагає сформувати досвід безпечної прив’язаності. Подібні завдання вирішують і в парній терапії, де відпрацьовується безпечний емоційний контакт. Глибинний вимір процесу висвітлено також у матеріалі про психоаналітичний метод у терапії.

Режими у схема-терапії

Що таке режими

Режими (modes) — це тимчасові емоційні стани, що активуються подіями; включають схеми, емоції та поведінкові реакції.

Основні групи режимів

• Дитячі режими: Вразливе дитя (смуток, страх, самотність); Сердите дитя (реакція агресією на фрустрацію); Імпульсивне дитя (миттєве задоволення).
• Дисфункційні батьківські режими: Караючий батько (внутрішній критик); Вимогливий батько («повинен»).
• Копінгові режими: Відсторонення (емоційна холодність), Підпорядкування (уникнення конфліктів), Компенсація (контроль, домінування).
• Здоровий дорослий: Стан зрілої частини, що заспокоює «дитину», встановлює межі, підтримує себе.

Як формується «Здоровий дорослий»

• Навички самоспівчуття;
• Усвідомлення емоцій та тілесних реакцій;
• Робота з диханням і тілом;
• Підтримка й коригуючий емоційний досвід у терапії.

Кому підходить схема-терапія

Показання

• Розлади особистості (особливо прикордонний, нарцисичний, уникальний типи);
• Рецидивна депресія, тривожні розлади;
• Повторювані проблеми у стосунках, труднощі з межами;
• Перфекціонізм, вигорання, внутрішня порожнеча;
• Наслідки дитячих травм і токсичних батьківських стосунків.

Протипоказання

• Гострі психотичні розлади;
• Виражена залежність без етапу стабілізації;
• Тяжкі когнітивні порушення, що унеможливлюють рефлексію.

Порівняння з іншими методами

Практичні результати

Ефективність за дослідженнями

За даними Journal of Behavior Therapy and Experimental Psychiatry (2020): 72 % пацієнтів із прикордонним розладом особистості після 2 років схема-терапії мали стабільну ремісію.

Тривалість терапії

Залежно від глибини травматичного досвіду: короткострокові формати — 6–12 місяців; глибокі — до 3 років.

Схема-терапія — це науково обґрунтований шлях до глибоких змін, який поєднує сучасну психологію, емпатію й реальну трансформацію особистості.